Морський транспорт

човна, яхти, катера, кораблі, катери, пароплави

«РОЙЯЛ ДЖОРДЖ»

 

29 серпня 1782 року

 

 

Британський лінійний корабель перекинувся на борт і через три хвилини затонув на рейді Портсмута. З 1200 перебували на його борті людина загинула більше 800.

 

Лінійний 108‑гарматний корабель 1‑го рангу британського королівського флоту «Ройял Джордж» англійці називали «кораблем знаменитих адміралів». Спущений на воду в 1747 році, він персоніфікував собою міць британського флоту, був винятково міцним, гарним і швидким кораблем. На його стеньгах розвівалися штандарти, прапори й вимпели видатних флотоводців Великобританії - адміралів Ансона, Боскауэна, Хаука, Роднея й Хоува. Як флагман він брав участь у багатьох морських боях, не раз брав блискучі перемоги. В одному із двобоїв він відправив на дно французький 70‑гарматний лінійний корабель «Сюперб», в іншому - пригорнув до берега й підпалив 64‑гарматний «Солейл Рояль».

В останніх числах серпня 1782 року «Ройял Джордж» під прапором контр‑адмірала Ричарда Кемпенфельда прибув на Спитхедский рейд і просигналив, що йому необхідні дрібний ремонт, вода, ром і провізія. Корабель направлявся в Середземне море, де повинен був зустрітися з англійської ескадрою. Було потрібно перебрати малий кінгстон правого борта, що пропускав воду. Така робота, як правило, вироблялася на плаву за допомогою суднових засобів. Несправний кінгстон перебував на метр нижче рівня води в середньої частини корпуса, і, щоб нахилити корабель до потрібного градуса, було потрібно висунути всі знаряддя лівого борта в гарматні порти, а знаряддя правого борта відкотити усередину, до діаметральної лінії судна

Ремонт стоявшего на якорі «Ройял Джорджа» почали рано ранком 29 серпня при повному штилі. Правий борт повністю оголився до вилиці, при цьому гарматні ядра лівого борта залишалися відкритими. Висота борта корабля від кіля до фальшборту верхньої палуби становила 19 метрів, осаду - 8 метрів. Поки корабельні теслі зі шлюпки перебирали кінгстон, до флагмана підійшли ліхтер і шлюп. Перший доставив «Ройял Джорджеві» запас рому в бочках, другий - провізію й воду

У цей час на борті корабля перебувало, крім 900 членів екіпажа, близько 300 гостей, в основному жінки й діти, яким дозволено було прибути на борт, щоб перед далеким плаванням побачити зі своїми чоловіками й батьками. На кораблі була й людина 150 незваних гостей - повії, менялы, шулери, торгаші й т.д.

Поки перевантажували на «Ройял Джордж» ром і провізію, більшість матросів і гостей перебували на двох нижніх палубах. Контр‑адмірал Кемпенфельд у своїй каюті на кормі писав наказ

Кінгстон незабаром полагодили, але корабель не випрямили. Випадково один з корабельних тесль помітив, що крен корабля злегка збільшився й вода тоненькими струмками стала вливатися через нижні косяки відкритих гарматних портів на нижню палубу лівого борта. Чи то це відбулося від того, що корабель нахилив, коли з лівого борта піднімали бочки з ромом, чи те від того, що матроси котили ці бочки по палубі борта, що нахилив. Тесля прибіг на шканцы й доповів старшому вахтовому офіцерові, що вода надходить через відкриті нижні порти й скапливается по лівому борті нижньої палуби. Корабельний тесля просив офіцера дати негайну команду вирівняти корабель. Але старший вахтовий офіцер, призначений на «Ройял Джордж» усього за пару місяців до того, проігнорував його раду. Коли тесля повернувся на нижню палубу, він побачив, що вода лилася через порти усередину корабля. Вона вже доходила до колін. Тесля знову кинувся на шканцы, де побачив третього лейтенанта корабля. Лейтенант зрозумів, що кораблю загрожує небезпека, і як тільки тесля пішов, він наказав розсильному викликати барабанщика на палубу й дати сигнал до випрямлення корабля

Команда, почувши барабанний дріб, побігла будуватися до своїм знаряддям... Чи то з‑за той, що більшість матросів бігло по лівому, нижньому борту, чи те з‑за зненацька, що налетів пориву, вітру, «Ройял Джордж» нахилив ще більше й черпнув води всіма портами нижнього дека

«Ройял Джордж» почав валитися на бік. У міру збільшення крену, усе, що на його трьох палубах не було закріплено, стало зрушуватися, котитися й повзти на лівий борт. Буквально через півхвилини, коли крен перевищив 45 градусів, убік лівого борта початок скачуватися й те, що було погано закріплено: дубові верстати бронзових гармат, величезні ядра, бочки з водою, оцтом і ромом. Палуби «Ройял Джорджа» огласились лементами, жіночими криками й плачемо дітей, усюди чулися тріск і гуркіт. Люди кинулися на високий, правий борт корабля, але лише деякі зуміли добратися по швидко кренились палубам, по яких долілиць із гуркотом сповзали одне за іншим знаряддя і ящики, до поручнів борта

Очевидці, а їх були тисячі, потім розповідали, що все це відбулося протягом 1-2 хвилин. Трьома височенними щоглами «Ройял Джордж» ліг на воду й протягом наступної хвилини затонув. Поринаючи на дно, він захопив із собою ошвартований по його лівому борті ромовий ліхтер «Парк».

По офіційному звіті Британського адміралтейства, цифри якого, треба думати, були занижені, ця катастрофа віднесла 900 людських життів, включаючи життя контр‑адмірала Кемпенфельда. Урятувалися ті, хто зміг швидко покинути приміщення, розташовані по лівому борті корабля, добратися до фальшборту правого борта й перелізти на оказавшийся в горизонтальному положенні борт. Урятувалося всього 200-300 чоловік. При зануренні корабель знову прийняв вертикальне положення, ліг на ґрунт кілем і вже під водою повалився на 30 градусів на лівий борт. Над водою залишилися три, що стирчали під кутом стеньги «Ройял Джорджа». Завдяки цьому деякі зі спрыгнувших із правого борта при зануренні корабля змогли знайти на них порятунок. Серед урятованих була тільки одна жінка й один хлопчик

Ця катастрофа стала чорним днем не тільки для Портсмута, головної бази королівського флоту, але й для всієї Англії. Лорди Адміралтейства повинні були пояснити своєму народу, чому за дві хвилини загинуло майже 1000 людина

За основною версією корабель черпнув відкритими гарматними портами воду й втратив остійність. За іншою версією загибель «Ройял Джорджа» зв'язана с «сухою гнилизною». Члени трибуналу британського Адміралтейського суду, що розбирали обставини катастрофи, уважали, що «Ройял Джордж» не міг затонути по причині втрати остійності, викликаної водою, що потрапила у відкриті порти, тому що стояв носом до бризу й крен його на лівий борт становив усього 7 градусів, чого було цілком достатньо, щоб оголити несправний кінгстон. Корабель за 35 років своєї служби настільки був охоплений «сухою гнилизною», що його корпус втратив міцність, і в той нещасливий день 29 серпня на Спитхедском рейді із днища корабля випав величезний шматок - у пробоїну, що утворилася, розмір якої склав майже третину площі підводної частини корпуса, заюшила вода й корабель пішов до дна

«Це підтверджується точними фактами, які в членів трибуналу Адміралтейського суду не викликають суперечки або сумніву», - така остання фраза висновку трибуналу по «Ройял Джорджеві».

Дане трибуналом пояснення не знімало з командування корабля, ескадри, флоту й самого Адміралтейства обвинувачення із приводу катастрофи. При цьому провина перекладалася на ті, хто відповідав за стан корпуса корабля і якість його останнього ремонту. Хоча цей висновок був зроблений Адміралтейським судом, моряки королівського флоту Англії в неї не вірили. В‑перших, с кораблів ескадри, що стояли навколо «Ройял Джорджа», бачили, як він повалився на бік і ліг щоглами на воду. Цього не відбулося б, якби одна третя частина днища корабля відвалилася, упала на дно, - у цьому випадку корабель затонув би прямо, без крену. Звичайно, «суха гнилизна» у корпусі «Ройял Джорджа» була, але не в такому ступені, щоб «частина днища випала». Цьому напевно повинні були передувати сильна теча корабля задовго до його загибелі. Відомо, що «Ройял Джордж» не раз сідав на мілину, і якщо вже «суха гнилизна» була настільки поширено, те «величезний шматок днища» відвалився б саме при одному з таких торкань ґрунту

Адміралтейство провело огляд корпуса затонулого корабля лише через чверть століття. В 1817 році влади Портсмутского порту повідомили: «Корабель лежить на ґрунті носом на вест‑зюйд‑вест із більшим креном на лівий борт. Корпус корабля в багатьох місцях поїдений хробаками й сильно обростив водоростями».

«Ройял Джордж» лежав на глибині 19 метрів. Перші водолазні роботи на ньому англійці провели в 1839-1840 роках. Тоді підняли сім бронзових гармат загальною вагою 15 тонн, десятки чавунних ядер, близько 10 тонн міді, багато дерева, посуд, людські черепи й кістки

Пізніше на поверхню витягли корабельний дзвін, що повісили на дзвіницю портової церкви Портсмута. Особливий інтерес для шукачів морських реліквій представляла флагманська каюта корабля. Звідти дістали велике срібне блюдо й ложку, глиняну трубку, корабельну печатку, винну пляшку, чашку, пістолет, срібну пряжку від черевика, шматок адміральського палаша, медаль і навіть золоте кільце, зняте з кістяка адмірала, що загинув на бойовому кораблі, але не вбою.

 

[...]
Качан
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189]