Морський транспорт

човна, яхти, катера, кораблі, катери, пароплави

«ТЕЛЕМАК»

 

4 січня 1790 року

 

 

Французький бриг затонув на ріці Сена. По деяким даним, разом із судном на дно відправилися скарби Марії‑Антуанетты, оцінюються в 1,2 мільйони фунтів стерлінгів

 

4 січня 1790 року «Телемак» входив в устя Сени майже з прибраними вітрилами. До вечора небо заволокло хмарами, вітер підсилився. Набережні Сени й вулиці містечка Кийбеф спорожніли. На ріці було хвилювання

Коштуючи на містку, капітан Андре Каминю вдивлявся у вогні нічного порту, бажаючи лише одного - відпочинку. Через півгодини заскреготали якірні ланцюга, і судно захиталося на хвилі. З нетерпінням дивлячись на що наближається митну шлюпку, капітан наказав скинути трап. Незабаром вона пришвартувалася, і чорні фігури митників у плащах з'явилися на палубі. Каминю ступнув назустріч:

«Бриг зафрахтований руанскими купцями для доставки партії товарів у Лондон. Я б попросив вас, добродії, швидше провести огляд. Команда скажено утомилася...»

«Я думаю, капітан, - відповів глухим голосом високий митник, особа якого приховував каптур, - що огляд ми відкладемо до ранку. Час пізніше, та й зюйд‑вест набирає силу».

«Дякую вам», - відповів капітан

Але ранком їм не призначено було зустрітися на бригу. Через кілька годин штормовий вітер погнав важкі морські хвилі в Сену. Схлестнувшись зі швидким плином ріки, вони утворили потужні вири. «Телемак» зірвало з якоря, і через чверть години він зник у безодні. Команді удалося врятуватися - до берега було недалеко.

Сена поглинула «Телемак» 4 січня 1790 року. У ті дні загибель брига привернула увагу хіба що дрібних чиновників міністерства, запечатлевших ця трагічна подія в реєстрі й відразу заколишніх про нього. Погляди французів прикував до себе Париж, де набирала силу революція. Через два роки повсталий народ скинув монархію, а в січні 1793‑го за рішенням Конвенту був страчений Людовик XVI. Трохи пізніше - Марія‑Антуанетта.

Після смерті королеви в Парижу стали завзято поширюватися слухи про казкові скарби, які королівська родина нібито намагалася таємно вивезти в Англію. Французькі газети писали, що наприкінці 1789 року Марія‑Антуанетта довірила переправити в Лондон всі фамільні коштовності капітанові «Телемаку» Андре Каминю, у минулому не раз выполнявшему делікатні доручення королеви. Нібито за її вказівкою золотий посуд, кубки, наповнені алмазами й рубінами шкіряні мішки, а також два з половиною мільйона золотих луїдорів під охороною відданих офіцерів королівської гвардії були таємно доставлені в Руан, де під навантаженням стояв «Телемак». Сюди ж були привезені й скарбу декількох аристократичних сімейств і абатств Франції. У газетах затверджувалося, що в Руане в підвалах замка одного з наближених короля золото й срібло укладали у спеціально виготовлені барила. Їх заливали дьогтем і вантажили на «Телемак».

Версію французький преси підхопили й англійці. В лондонських газетах з'явилися повідомлення колишніх матросів і офіцерів «Телемаку», подтвердивших факт знаходження на судні скарбів Людовика XVI. Про їх заговорили у Конвенті, і на настійну вимогу його депутатів революційний трибунал почав розслідування

Допитали колишнього сповідника короля, що зізнався, що один раз став свідком розмови Людовика XVI і Марії‑Антуанетты. Мова ішла про якому‑те судні, на якому випливають відправити скарбу в Англію. Слідчим удалося розшукати й бондарюючи. За його словами, восени 1789 року від незнайомого пана він одержав замовлення на виготовлення декількох десятків барил. Замовник пояснив, що вони призначаються для відправлення в Англію партії дьогтю. Наприкінці грудня цей пан викупив замовлення, а через трохи днів бондар спостерігав, як у порту його барила вантажилися на бриг «Телемак». Нарешті, митні чиновники в Кийбефе теж згадали, що в предштормовой січневий вечір майже одночасно з «Телемаком» у порт увійшла ще одна шхуна. А ранком, уже після загибелі брига, під час огляду вони виявили на ній заховане серед товарів столове срібло з гербом королівської родини. Його конфіскували, але розслідування проводити не стали

Отримані трибуналом дані не могли залишити Конвент байдужим до слухів про поховані на дні Сени скарбах. Із Шербура терміново відправилася група інженерів і більше трьохсот робітників і матросів, щоб підняти затонулий бриг. Незабаром судно було виявлено, але ніхто не міг сказати точно, «Телемак» це чи ні, оскільки ділянка ріки в різний час став цвинтарем для багатьох кораблів. Підйом затонулого брига здійснити не вдалося. Через три місяця марних робіт експедиція повернулася Вшербур.

Коли в 1815 році у Франції відбулася друга реставрація монархії, Людовик XVIII відразу ж наказав підняти «Телемак». Цей факт став ще одним вагомим доказом того, що на бригу дійсно перебувай скарбу королівської родини. Знову із Шербура в Кийбеф виїхала експедиція. Але через кілька місяців і вона припинила роботи, не домігшись результатів

Однак тепер у Франції вже ніхто не сумнівався, що затонулий «Телемак» - сховище незліченних багатств. Компанії й приватні особи навперебій пропонували правительству свої послуги з підняття судна. У серпні 1837 року морське міністерство Франції видало інженерної компанії з Гавра «Магри й Дэвид» ліцензію на підйом «Телемаку». Їй дозволялося протягом трьох років робити необхідні роботи. У випадку успіху п'яту частину знайдених скарбів одержали б підприємці, при цьому десять відсотків вони зобов'язані були пожертвувати до фонду моряків‑інвалідів

Але три роки зусиль не принесли бажаного результату. ДО 65 тисячам франків витраченого капіталу додалися численні борги, і після деяких коливань глава фірми Магри відмовився від участі в підприємстві. Його компаньйон Дэвид виявив більшу наполегливість. Взявши в декількох банках кредит, він продовжив термін дії ліцензії ще на три роки й залучив до роботи молодого англійського інженера Тейлора. Той і очолив операцію по підйому судна. Тейлор мав намір підняти «Телемак», використовуючи силу припливу. За допомогою різних пристосувань корпус затонулого судна обвивався безліччю ланцюгів. При відливі їхні кінці закріплювалися на цілій флотилії плоскодонних човнів. Передбачалося, що приплив підніме човни й разом з ними вирве з мулистого дна «Телемак». Але перші досвіди окончились невдачею. Ланцюги лопалися немов нитки, а бриг залишався на місці. У серпні 1841 року Дэвид офіційно заявив про припинення робіт

Однак бурхливу діяльність зненацька розвив Тейлор. Він оббивали пороги редакцій газет, виступав на зборах акціонерів великих і дрібних компаній - і скрізь запевняв, що необхідно продовжити справу. Тейлор посилався на вирізки зі старих газет, виписки зі слідчої справи трибуналу, нотаріально завірені свідчення очевидців і опису ефективних технічних проектів підйому судна. Нарешті через рік після краху фірми «Магри й Дэвид» Тейлору вдалося зібрати капітал в 200 тисяч франків і приступитися до здійснення задуму. Він збільшив кількість плоскодонних човнів, замовив могутніші ланцюги й сконструював нові кріпильні пристрої. Але всі спроби підняти «Телемак» закінчувалися одним - долілиць за течією Сени плили останки човнів з обірваними ланцюгами, а разом з ними спливали гроші компанії. Акціонери почали вимагати припинити фінансування безнадійного підприємства й представити звіт про проробленій роботі, а головне - точно вказати строк, коли «Телемак» буде піднятий із дна Сени

Через деякий час Тейлор сидів за більшим столом, за яким розмістилися стурбовані акціонери різних компаній, що фінансували підприємство інженера. Без зайвих слів Тейлор розгорнув лондонську газету й з хвилюванням зачитав надруковану в ній невелику замітку. У ній повідомлялося, що піддані Її Величності англійської королеви Віктор Хьюго і його син вимагають своєї частки спадщини від скарбів, що перебували на борті «Телемаку», оскільки вони є єдиними родичами одного з абатів, чиї коштовності були занурені на бриг

На кілька хвилин у кімнаті запанувала тиша. Всі мовчачи воззрились на інженера. А той, не даючи нікому отямитися, виклав на стіл кілька золотих монет: «Їх знайшли робітники на мілководдя. Золоті луїдори».

Такий довід для акціонерів виявився самим переконливим. Роботи вирішено було продовжити. Але негласно до перевірки вірогідності заяв Тейлора акціонери залучили приватних детективів. З'ясувалося, що високоповажні громадяни Великобританії Віктор Хьюго і його син ніяких родинних зв'язків в Франції не мали й не мають. Але зате вони добре знайомі з родичами Тейлора, які й потурбувалися про приміщення замітки в газеті. Детективи також установили, що й золоті монети часів Людовика XVI скуповувалися інженером в антикварів на гроші компанії. Назрівав великий скандал. Почуваючи його наближення, у грудні 1843 року Тейлор зник, залишивши 28 тисяч франків несплачених боргів

Нашуміла авантюра англійського інженера надовго остудила запал аматорів легкої наживи. Протягом 90 років ніяких спроб підняти «Телемак» не вживало. Лише в 1933 році паризькі газети знову стали друкувати повідомлення, що до скарбів на бригу проявляють інтерес багато французькі й іноземної фірми

Через два роки морське міністерство Франції оголосило, що фірми можуть представляти офіційні прохання на роботи з підйому «Телемаку». Вивчивши матеріальні й технічні можливості підприємців, міністерство видасть ліцензію самому гідному претендентові. Строк подання клопотання обмежується трьома роками

У травні 1938 року в особняку на окраїні Парижа відбулося урочисте вручення ліцензії французькому суспільству морських підприємств. Через місяць водолази вже борознили дно Сени й незабаром виявили глибоко засіло в іл судно, корпус якого обвивали ланцюга. Знайдені біля нього корабельний дзвін з буквою «T» і п'ять мідних канделябрів XVIII століття підтвердили - саме це судно й намагався підняти Тейлор. У вересні з Парижа в Кийбеф відправився ешелон з устаткуванням і спорядженням. Потужні помпи на плавучих кранах уже під кінець року чистили судно від його ґрунту, що засмоктав. В початку квітня до нього підвели понтони, і бриг був піднятий

У той день сотні фотокореспондентів, журналістів, учених і просто зевак юрбилися на набережній Кийбефа, щоб своїми очима побачити настільки знаменна подія. На французькій біржі впала ціна на золото, ювеліри смакували аукціони коштовностей зі скарбів королівської родини

4 квітня експерти приступилися до роботи. Розкривалися барила, досліджувалися металеві предмети, зламувалися скрині, але ні один золотий монети, жодного ювелірного виробу виявлено не було

Коли перше почуття розгубленості пройшло, наступила пора кривотолков і всіляких припущень. Згадали раптом, що в цьому районі Сени кілька років назад невідома фірма вела водолазні роботи, і, можливо, тоді й «обчистили» судно. Багато хто засумнівалися в тім, що піднятий корабель і є бриг «Телемак», а інші висловлювали міркування, що скарбу на самому справі занурили на інше судно, а слухи про «Телемак» поширювали навмисне, щоб сховати щире положення справ...

 

[...]
Качан
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189]