Морський транспорт

човна, яхти, катера, кораблі, катери, пароплави

«ФЛОРЕНЦІЯ»

 

травень 1588 року

 

 

Іспанський галион затонув у берегів Шотландії в результаті вибуху. Загинуло більше 500 іспанців

 

У лютому 1587 року, коли в лондонському Тауэре була страчена шотландська королева Марія Стюарт і католицька змова проти Єлизавети була розкрито, римський тато Сикст V призвав католиків до відкритої війни з Англією. Іспанія, поставивши своєю метою зберегти монопольне положення на море, стала готуватися до вторгнення на Британські острови. Для цього іспанський король Пилип II спорядив величезний по того часу флот - «Непереможну армаду», що складалася зі ста тридцяти кораблів, що мали на борті, крім екіпажів, 19 тисяч добірних солдат і біля трьох тисяч знарядь

Однак вихід «Непереможної армади» був відкладений на цілий рік в зв'язку з раптовим нападом англійських кораблів на Кадис і інші іспанські порти, під час якого було знищено кілька десятків іспанських судів

У травні 1588 року «Непереможна армада» у складі сімдесятьох каравел і шістдесятьох галионов вийшла з Лісабона до берегів Нідерландів, але захоплена жорстоким штормом змушена була зайти в Ла‑Корунью на ремонт

У море вона змогла вийти тільки 26 липня. Через трохи днів, досягши англійських вод у Плімута, «Непереможна армада» взяла курс на Дюнкерк

Для англійського флоту це був дуже зручний момент для атаки. Морський бій тривав два тижні, після чого «Армада» уже не змогла добратися до Дюнкерка. Іспанському флоту так і не вдалося з'єднатися з сухопутними військами. Понеся величезні втрати, іспанці відмовилися від спроби вторгнення. Тепер їм доводилося думати тільки про відступ

Сильні зустрічні вітри не дозволяли кораблям, що залишилися «Армади» іти через Ла‑Манш. Тому до рідних берегів довелося добиратися через Північне море, навколо Шотландії. Жорстокий шторм в Оркнейських островів довершив розгром «Непереможної армади». На західному узбережжі Ірландії загинуло кілька іспанських кораблів і було взято в полон більше п'яти тисяч іспанських солдат

Один із самих більших кораблів «Армади» вибухнув і затонув майже з усім екіпажем у затоці Тобермори в острова Малл. Саме цей корабель, получивший назва «Тоберморский галион», став уже після своєї загибелі знаменитим кораблем «Непереможної армади».

В Англії й Шотландії існує кілька варіантів легенди про «Тоберморском галионе». Найпоширеніша наступна

Ідучи від переслідування англійців, казначейський корабель «Непереможної армади» «Флоренція», що перевозила багато золота, під час сильного шторму знайшов притулок у затоці Тобермори. У цей час у Шотландії йшла кровопролитна війна між кланами Макдональдса й Маклинов. Зайняті місцевими звадами, шотландці перед цим, як правило, що жорстоко розправлялися з екіпажами кораблів «Армади», цього разу не торкнули іспанський корабель

Капітан «Флоренції» Перейра послав проводиреві Макдональдса досить грубий лист, вимагаючи постачити його екіпаж водою й провізією. Назвавши іспанця «нахабним злиденним», Макдональд повернув лист капітанові «Флоренції» і запропонував йому двобій. Але проводир клану Маклинов Лохлан Мор виявився хитрее свого ворога. Він постачив «Флоренцію» водою й бараниною, за що запросив у Перейры на кілька днів сто солдатів. Поповнивши своє військо збройними іспанцями, Лохлан Мор наголову розбив Макдональдса.

З настанням осіни матроси й солдати «Флоренції», не звиклі до такого суворого клімату, сталі замерзати. Вони зволіли б ще раз поборотися в море з англійцями, чим провести зиму в берегів Шотландії

Перед самим відплиттям корабля із затоки Тобермори Лохлан Мор, довідавшись, що на «Флоренції» перебувають незліченні багатства, початків вимагати в іспанців золото

Відпустивши на корабель узятих на час солдатів, він у якості заручників залишив у себе в замку трьох іспанських офіцерів. За викупом на галион він послав свого родича Дэвида Гласу Маклина, що був схоплений іспанцями й посаджений у трюм корабля. «Флоренція», піднявши вітрила, направилася в море

По легенді, Маклину дозволили з палуби корабля в останній раз глянути на рідну землю. Потім, повернувшись у трюм, він підпалив пороховий льох. У результаті вибуху «Флоренція» переломилася на дві частини й затонула. При цьому загинуло біля п'ятисот іспанців. Два чоловіки, яким удалося урятуватися, були вбиті шотландцями на березі. Разом з кораблем загинули й скарбу, які оцінювалися в тридцять мільйонів золотих дукатів. Такий один з варіантів легенди

Однак історикам дотепер не вдалося встановити справжнє назва «Тоберморского галиона». Адже не зберігся список кораблів, що входили в «Армаду». Різні джерела називають цей корабель по‑різному: «Флоренція», «Дюк Флоренції», «Адмірал Флоренції», «Флорида». Ніхто не знає й точного ім'я капітана корабля. Відповідно до одним історичним записів, його кликали Перейра, по іншимі - Ферейра.

Спірним залишається питання й про самі скарби, що загинули з кораблем у затоці Тобермори. Одні історики припускають, що саме цей корабель був казначейським і що на ньому, крім золота, була навіть корона, обсипана діамантами, що призначався, у випадку перемоги Іспанії, для коронації Пилипа II на англійському престолі

Іспанці ж уважають, що цей галион не міг бути казначейським кораблем «Армади», тому що в той історичний період кожне іспанське судно мало свою власну скарбницю. Якщо навіть припустити, що «Флоренція» і була казначейським кораблем, то на його борті однаково не могло бути такого величезного кількості дукатів

Після розгрому «Армади» іспанці розпустили слухи, що в затоці Тобермори загинув корабель «Сан‑Жуан Баптиста», на якому не було ніякого золота. Можливо, це пояснювалося чисто військовими міркуваннями не розкривати таємницю загибелі свого судна, на якому дійсно було золото

Однак можна припустити, що на «Флоренції» дійсно був коштовний вантаж. Так, англійський посол у Шотландії 6 листопада 1588 року у своєму листі з Единбурга в Лондон лордові Френсису Уолсинхэму згадував про великий іспанському кораблі, що загинув з коштовним вантажем у затоці Тобермори в острова Малл. Адже не зрячи з‑за «Флоренції» між різними шотландськими династіями на протязі п'ятнадцяти поколінь ішла непримиренна ворожнеча

Спочатку скарбами загиблого корабля зацікавився король Англії Карл I. За його наказом Адміралтейство в 1641 році зобов'язало нащадка шотландського роду Маклинов герцога Арджилла зайнятися пошуками золота в затоці Тобермори. Однак Арджиллу не вдалося знайти золота на дні затоки

В 1665 році Арджиллы уклали з англійським майстром по виготовленню водолазних дзвонів Джеймсом Молдом договір на три роки, по якому останній мав право займатися пошуками золота, залишаючи собі п'яту частина знайденого. Але водолазний дзвін Молда працював погано, і його часто доводилося ремонтувати

Через три місяці були підняті три бронзові пушки. В подальшому Молд розірвав договір, маючи намір пізніше таємно зайнятися підйомом скарбів. Тоді Арджиллы самі спорудили подібний водолазний дзвін і стали продовжувати пошуки. Їм удалося підняти ще шість гармат і трохи дерев'яних уламків корабля. Однак золота вони не знайшли

В 1676 році Арджиллы уклали з іншим водолазним майстром Джоном Клером трирічний договір, по якому той зобов'язаний був віддавати дві третини піднятого з корабля золота

Пройшло два місяці, і цей договір також був розірваний. Арджиллы запросили шведських підводних майстрів. Але й вони нічого не домоглися

В 1730 році з «Флоренції» було вперше підняте трохи золотих і срібних монет і більша бронзова гармата, на якій були вибиті герб Пилипа II і дата - 1584 рік. Ця гармата знайшла собі притулок в одному з шотландських замків

Почувши про знайдене золото, герцог Йоркский, адмірал всієї Англії й Шотландії, вирішив заволодіти «Флоренцією». Він заявив, що згідно королівському указу всі загиблі в берегів Великобританії суду належать йому. Арджиллы через королівський суд зуміли довести своє право на володіння цим кораблем, пославшись на те, що всі суду, що затонули до 1707 року (рік об'єднання Англії й Шотландії) у берегів Шотландії, належать навічно шотландцям, а суду, що загинули пізніше, - герцогові Йоркскому.

В 1902 році з «Флоренції», корпус якої вже згнив, підняли гармату, стародавню шпагу й біля п'ятдесятьох дукатів

В 1903 році в місті Глазго був створений спеціальний синдикат по підйому скарбів «Флоренції». Зібравши більшу суму грошей і одержавши в Арджиллов на досить пільгових умовах згода на проведення водолазних робіт, синдикат приступився до здійснення свого грандіозного плану. Роботами керував один з досвідчених фахівців водолазної справи в Глазго - капітан Вільямс Берис.

Після того, як водолази витягли на поверхню, крім іржавих залізних уламків, кам'яних балластин, чавунних ядер, два циркулі, золоті кільця й кілька монет, всі знахідки були розпродані з аукціону в Глазго

В 1922 році «Флоренція» привернула увагу досвідченого фахівця суднопіднімальної справи - англійського капітана Джона Айрона, під керівництвом якого після закінчення Першої світової війни було піднято 240 судів

Підрахували, що експедиція капітана Айрона з'явилася п'ятидесятої по рахунку спробою добратися до скарбів «Тоберморского галиона», а вартість піднятих за ці триста з невеликим років цінностей склала всього лише тисячу фунтів стерлінгів...

Важко сказати, у скільки обійшлася організація всіх підводних експедицій на «Флоренцію», але, у всякому разі, сума її напевно більше вартості цього міфічного древнього скарбу

 

[...]
Качан
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189]