Морський транспорт

човна, яхти, катера, кораблі, катери, пароплави

«СКАНДИНАВИАН СТАРИЙ»

 

7 квітня 1990 року

 

 

Шведський морський пором затонув у результаті пожежі в протоці Скагеррак. Загинуло 158 чоловік

 

Скандинави вміють не тільки добре працювати, але й красиво відпочивати. Не став виключенням і вечір у п'ятницю 6 квітня 1990 року, коли сотні норвежцев вирішили з Осло відправитися в Данію, щоб провести там великодні свята. На судні перебували 395 пасажирів і 100 членів екіпажа. Серед пасажирів було багато дітей і людей літнього віку. Дорослі були не ладь провести уик‑энд на борті порома, подихати морським повітрям, випробувати щастя в казино й - ніде правди діти - вкусить дешевої макарчик випивки в барах «Скандинавиан старий». Усе йшло по заведеному розпорядку

Коли на кораблі запанувала нічна тиша, раптово спалахнув пожежа. Виникло одне вогнище, потім другий, третій...

«Скандинавиан старий», що робив рейс між норвезької столицею й датським містом Фредериксхавн, перебував у цей час у протоці Скагеррак. Клуби диму огорнули лайнер. Ядушливі гази проникнули у внутрішні приміщення, загрожуючи життя людей

Полум'я намагалися збити, але воно швидко поширилося, і в 2 години 27 хвилин капітан радирував по звичайному (!) каналі, що пасажири переходять у шлюпки. Сигнал SOS на аварійних частотах переданий не був, а координати корабля були повідомлені помилкові. Тому пором, що перебував уже в норвезьких водах протоки Скагеррак, почали шукати не вертольоти берегової охорони Швеції, а торпедний катер ВМС Норвегії. Втім, прорахунок був «дріб'язковим» - сприятлива погода, налагоджені контакти рятувальників і інтенсивне судноплавство в цих водах дозволили швидко розгорнути десятки судів і вертольотів для допомоги «Скандинавиан старий».

Першим на місце нещастя прибуло норвезьке судно «Стіна сага». На той час сотні людей уже покинули пором і перебували на рятувальних плотах і шлюпках. Потім підійшли й інші судна. Завдяки оперативно наданої допомоги вже протягом першої години вдалося евакуювати більше 300 чоловік. В евакуації людей брав участь і радянський теплохід «Фрицис Розинь». Постраждалі були доставлені в лікарні й готелі Данії й Швеції

Удень уболівай для багатьох родин у Скандинавії стало неділю 8 квітня. Пожежа, що продовжувала бушувати на борті датського порома «Скандинавиан старий», що напередодні був відбуксований у шведський порт Люсечиль, позбавив останньої надії виявити в живі кого‑або з десятків пасажирів, оказавшихся блокованими на нижніх палубах судна

Лише до вечора, коли аварійним службам нарешті вдалося упоратися з вогнем, рятувальні загони змогли проникнути в недосяжні до цього відсіки порома. «Ми виявили загиблих у коридорах і каютах, навіть в машинах автомобільної палуби», - сказав керівник підрозділу пожежних Конни Энглунд. За словами одного з учасників рятувальної операції - пожежного с десятилітнім стажем, побачене на борті порома з'явилося найважчим потрясінням у житті».

З відбуксованого у шведський порт Люсечиль на західному узбережжя Швеції порома, що догоряв, витягли біля сотні трупів. Деяких пасажирів просто не вдалося пізнати - вони згоріли майже вщент. Відразу точна цифра загиблих не була названа, тому що на поромному терміналі в Осло й в конторі судновласників списку пасажирів не знайшли - чому‑те відмовив комп'ютер...

Раніше в Люсечиль були доставлені 52 чоловік, урятованих радянським теплоходом «Фрицис Розинь», що негайно направився в район катастрофи, прийнявши сигнал небезпеки. Усього в ході рятувальних операцій, в яким брали участь також кораблі й вертольоти Данії, Норвегії й Швеції, урятований 321 чоловік з пасажирів, що перебували на борті порома 372, і 94 членів команди

Рятувальники виявили тіла 110 загиблих. Невідомої залишалася доля 35 чоловік, які виявилися блокованими в каютах, розташованих під автомобільною палубою

У міру надходження додаткових даних про масштаби катастрофи - однієї з найбільших у цих водах за багато десятиліть - очевидними, на думку фахівців, стали серйозні порушення правил безпеки на потерпіле нещастя судні. «Скандинавиан старий» був побудований в Франції в 1971 році й довгому часі обслуговував рейси між Флоридою й Багамськими островами. Судно, зафрахтоване датською компанією «Денолайнс», лише недавно було переведено на лінію Осло - Фредериксхавн. Це був його шостий рейс по даному маршруту

Виявилося, що він, приступившись за 4 дні (!) до цього до роботи на лінії Осло - Фредериксхавн, не пройшов контролю ні норвезької, ні датської морської інспекції. Підставою для допуску до пасажирських перевезень послужило висновок влади Багамських островів, де й приписаний «для зручності» корабель. Ще за кілька днів до катастрофи їм володіла інша фірма, а до її він встиг перемінити назва й побувати об'єктом ще безлічі угод. «Зручний прапор» дозволяв уникати контролю податкових, морських, профспілкових і інших організацій в тих країнах Америки і Європи, де курсував побудований у Франції пором

Наслідку хитромудрих махінацій не змусили себе чекати: команда виявилася не в змозі не тільки зупинити вогонь, але й включити систему пожежного оповіщення пасажирів. Дивуватися не доводиться: спішно набраний гонконгським посередником плавсклад (в основному португальці й филиппинцы) за кілька днів знаходження на борті не встиг толком спрацюватися й ознайомитися з гігантським судном, не провів ні однієї навчальної тривоги. Хоча більшість пасажирів були норвежцами, на рідному для них мові з обслуговуючого персоналу (не вважаючи капітана й декількох офіцерів) говорив тільки... в'єтнамець, що керував офіціантами. «Новобранці» не знали точно, хто їхній роботодавець, а про колективні договори мова взагалі не йшла. Судновласники навіть не знали точну чисельність своїх працівників - 91 або 94?

Деякі з норвезьких туристів спали прямо у своїх машинах на автомобільній палубі, звідки швидка евакуація утруднена. За свідченням очевидців, пожежна сигналізація в деяких відсіках судна не спрацювала. Масштаби трагедії визначило, як уважають, і та обставина, що «мовний бар'єр» позбавив команду, що складалася в основному з португальців і филиппинцев, можливості дати необхідні інструкції пасажирам у момент нещастя. Несправними виявилися й деякі рятувальні шлюпки

Можливою причиною случившегося пожежі, на думку капітана «Скандинавиан старий», був підпал, оскільки два вогнища пожежі виникли на палубі с інтервалом в 15 хвилин. Поліція відразу приступилася до розшуку можливого зловмисника

Прем'єр‑міністр Швеції Ингвар Карлссон у телеграмах, спрямованих главам правительств Данії й Норвегії, виразив співчуття родичам загиблих. Пожежа на борті «Скандинавиан старий» - трагедія, глибоко потрясшая громадян Європи, говориться впослании.

У зв'язку із загибеллю людей у Норвегії був оголошений дводенний жалоба

 

[...]
Качан
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189]